приблудитися
ПРИБЛУДИТИСЯ, блуджуся, блудишся, док., розм. Блукаючи, потрапити куди-небудь. Приблудився [козак] аж до гаю, Аж до тихого Дунаю (Чуб., V, 1874, 25); - Покинула я тоді місто, де жила; думаю: може, у другому краще буде. Приблудилася сюди (Мирний, III, 1954, 171); Благородні наміри Варвари запевнити фашистів, що це її син приблудився додому.., лише піддавали люті солдатам (Ле, Право.., 1957, 193); Сільські парубки й раніше не любили Трохима, хлопцем приблудився до їхнього села, а хто такий, ніхто не знав (Панч, В дорозі, 1959, 189); // Прибитися до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину). - Вчора приблудилась до моєї левади чиясь чорна корова! (Н.-Лев., III, 1956, 87); Він не відривав очей від голуба. - Де... де ти... його взяв? - нарешті промовив він, - Приблудився!.. Приходжу з школи, а він сидить на голубнику (Коп., Подарунок, 1956, 15).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приблуджуся | приблудимося |
2 особа | приблудишся | приблудитеся |
3 особа | приблудиться | приблудяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приблудився | приблудилися |
Жіночий рід | приблудилася | |
Середній рід | приблудилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приблудімося | |
2 особа | приблудися | приблудіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | приблудившись |