приварений
ПРИВАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приварити. У сучасних автомобілях найбільш поширені дискові колеса. Таке колесо складається з штампованого диска та привареного чи приклепаного до нього обода (Автомоб., 1957, 187); // приварено, безос. присудк. сл. Вся троянда з одного шматка, і нічого тут не приварено чи злютовано, мов росла вона в мене з залізного зерна, з металевої прищепи (Ю. Янов., II, 1958, 222).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приварений | приварена | приварене | приварені |
Родовий | привареного | привареної | привареного | приварених |
Давальний | привареному | привареній | привареному | привареним |
Знахідний | приварений, привареного | приварену | приварене | приварені, приварених |
Орудний | привареним | привареною | привареним | привареними |
Місцевий | на/у привареному, приваренім | на/у привареній | на/у привареному, приваренім | на/у приварених |