приглушення
ПРИГЛУШЕННЯ, я, с. Дія за знач. приглушити. У творах О. Корнійчука відсутнє лакування дійсності, приглушення конфліктів (Іст. укр. літ., II, 1956, 575).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приглушення | приглушення |
Родовий | приглушення | приглушень |
Давальний | приглушенню | приглушенням |
Знахідний | приглушення | приглушення |
Орудний | приглушенням | приглушеннями |
Місцевий | на/у приглушенні | на/у приглушеннях |
Кличний | приглушення | приглушення |