пригощення
ПРИГОЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. пригостити, пригощати; // Те, чим пригощають. Не відмовився [Пухальський] від пригощень (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пригощення | пригощення |
Родовий | пригощення | пригощень |
Давальний | пригощенню | пригощенням |
Знахідний | пригощення | пригощення |
Орудний | пригощенням | пригощеннями |
Місцевий | на/у пригощенні | на/у пригощеннях |
Кличний | пригощення | пригощення |