придани
ПРИДАНИ, нів і дан, мн., заст. Весільні гості з боку нареченої, які прямують із нею в дім нареченого. За вихилясами придан, За зиком та за сміхом Ніхто й не бачив, як проїхав Той управитель (Шевч., II, 1963, 114); У вуха Гадзюкові глухо бубонів бубон - враження було таке, ніби виїздили з весільним поїздом придани (Кос., Новели, 1962, 156).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | придани | |
Родовий | приданів | |
Давальний | приданам | |
Знахідний | приданів | |
Орудний | приданами | |
Місцевий | на/у приданах | |
Кличний | придани |