прикажчикувати
ПРИКАЖЧИКУВАТИ, ую, уєш, недок., іст. Служити прикажчиком (у 1, 2 знач.). Пан глянув на Максима Базилевського, тоді він прикажчикував, та й каже: - Збудувать на цім місці хату на дві половини з кімнатами та й другу поруч поставить (Стор., І, 1957, 185); [Кирпа:] Музиченко лавку завів.. [Меланія Григорівна:] Може, і наш Трохим там прикажчикуватиме? (Кроп., IV, 1959, 208).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикажчикую | прикажчикуємо |
2 особа | прикажчикуєш | прикажчикуєте |
3 особа | прикажчикує | прикажчикують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикажчикуватиму | прикажчикуватимемо |
2 особа | прикажчикуватимеш | прикажчикуватимете |
3 особа | прикажчикуватиме | прикажчикуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прикажчикував | прикажчикували |
Жіночий рід | прикажчикувала | |
Середній рід | прикажчикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикажчикуймо | |
2 особа | прикажчикуй | прикажчикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прикажчикуючи | |
Минулий час | прикажчикувавши |