приладжений
ПРИЛАДЖЕНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. мин. ч. до приладити. Сидіння для машиніста, на якому тепер сидів я, було приладжене так низько, що я не міг дістати рукою до свистка (Сміл., Сашко, 1954, 56); При столі за обідом кожний бере собі, скільки хоче, без порції, дають завжди три потрави і якусь ярину, все старанно приладжене (Л. Укр., V, 1956, 363); // приладжено, безос. присудк. сл. Мати, що почала вже повертати до здоров'я, ходить з одної кімнати до другої, роздивляється, чи все приладжено як треба (Круш., Буденний хліб.., 1960, 17).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приладжений | приладжена | приладжене | приладжені |
Родовий | приладженого | приладженої | приладженого | приладжених |
Давальний | приладженому | приладженій | приладженому | приладженим |
Знахідний | приладжений, приладженого | приладжену | приладжене | приладжені, приладжених |
Орудний | приладженим | приладженою | приладженим | приладженими |
Місцевий | на/у приладженому, приладженім | на/у приладженій | на/у приладженому, приладженім | на/у приладжених |