приладнаний
ПРИЛАДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приладнати. По вечері баба Ганна, шелестячи житом, запалює перед божницею лампадку, до якої приладнана писанка (Стельмах, Хліб.., 1959, 247); У деяких молящих від енергійних протестів з'їжджали набік старанно приладнані чалми, а вони все сиділи й сперечалися (Ле, Міжгір'я, 1953, 234); // приладнано, безос. присудк. сл. Ще хвилина, й порода пішла вгору. Там, нагорі, де світить яскраве сонце, над чорною прірвою приладнано коловорот (Донч., II, 1956, 37); До культиватора приладнано рослинопідживлювач, щоб під час обробітку вносити на плантації гноївку (Рад. Укр., 17.V 1961, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приладнаний | приладнана | приладнане | приладнані |
Родовий | приладнаного | приладнаної | приладнаного | приладнаних |
Давальний | приладнаному | приладнаній | приладнаному | приладнаним |
Знахідний | приладнаний, приладнаного | приладнану | приладнане | приладнані, приладнаних |
Орудний | приладнаним | приладнаною | приладнаним | приладнаними |
Місцевий | на/у приладнаному, приладнанім | на/у приладнаній | на/у приладнаному, приладнанім | на/у приладнаних |