прилазити
ПРИЛАЗИТИ, ажу, азиш і ПРИЛІЗАТИ, аю, аєш, недок., ПРИЛІЗТИ, зу, зеш, док. 1. Наближатися до кого-, чого-небудь, плазуючи (про плазунів). Карпо почав розказувати, як ящірки гублять хвости і як потім прилазять за ними (Мирний, І, 1954, 256); // Наближатися до кого-небудь, повзучи або рачки (про людину). - Іди сюди. Сестра прилізла до брата (Мирний, І, 1954, 206).
2. розм. Приходити куди-небудь, до когось (несхвально). - Ну, чого цей приліз? - скривився Джіафер, видимо, нерадий (Коцюб., II, 1955, 136); Пригладив я чуба; всовуюсь до паламарки. А дід і не дивиться. Тільки бубонить: - Ич... прилізла... куряча голова... (Мик., Повісті.., 1956, 52).
@ Прилізти в голову (на пам'ять) - те саме, що Забрести в голову (див. забрідати). В голову, дивись, то те, то друге й прилізе (Мирний, III, 1954, 184); Сперечаємося, пригадуємо, що де вичитали, часом давно забуте звідкись прилізе на пам'ять (Коцюб., І, 1955, 466).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прилажу | прилазимо |
2 особа | прилазиш | прилазите |
3 особа | прилазить | прилазять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прилазитиму | прилазитимемо |
2 особа | прилазитимеш | прилазитимете |
3 особа | прилазитиме | прилазитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прилазив | прилазили |
Жіночий рід | прилазила | |
Середній рід | прилазило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прилазьмо | |
2 особа | прилазь | прилазьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прилазячи | |
Минулий час | прилазивши |