прилиплий
ПРИЛИПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прилипнути. Одно тільки виразно ясніє у пітьмі: одрізані пальці Андрія. Три жовтих цурпалки, в оливі, з прилиплим піском (Коцюб., II, 1955, 105); - Не слухаєш? - вигукнув Василь, струснувши піджаком, наче скидав з нього прилиплий шматок бруду (Хижняк, Невгамовна, 1961, 168); Людина, що увійшла, не мала змоги розглядіти обличчя і вираз молодиці, що дрижала всім тілом, намагаючись стягти прилиплий до руки мокрий рукав ряднини (Досв., Вибр., 1959, 164).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прилиплий | прилипла | прилипле | прилиплі |
Родовий | прилиплого | прилиплої | прилиплого | прилиплих |
Давальний | прилиплому | прилиплій | прилиплому | прилиплим |
Знахідний | прилиплий, прилиплого | прилиплу | прилипле | прилиплі, прилиплих |
Орудний | прилиплим | прилиплою | прилиплим | прилиплими |
Місцевий | на/у прилиплому, прилиплім | на/у прилиплій | на/у прилиплому, прилиплім | на/у прилиплих |
прилипнути
ПРИЛИПНУТИ див. прилипати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прилипну | прилипнемо |
2 особа | прилипнеш | прилипнете |
3 особа | прилипне | прилипнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прилип | прилипли |
Жіночий рід | прилипла | |
Середній рід | прилипло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прилипнімо | |
2 особа | прилипни | прилипніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прилипши |