приміст
ПРИМІСТ, мосту, ч. 1. Дерев'яний настил збоку вулиці для пішоходів; тротуар. Біля дверей лавки, на примості, сидить на дзиглику Микишка з газетою в руці (Кроп., IV, 1959, 77).
2. Причал для порома. Піщаний берег Дніпра. Кущі, лози, далі очерети. В глибині рибальський курінь і неводи, ближче приміст до парома (Кроп., III, 1959, 88).
3. Те саме, що п'єдестал. Метью Фільдінг великою палицею своєю збиває статую з примосту, вона падає і розбивається (Л. Укр., III, 1952, 84).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приміст | примости |
Родовий | примосту | примостів |
Давальний | примостові, примосту | примостам |
Знахідний | приміст | примости |
Орудний | примостом | примостами |
Місцевий | на/у примості | на/у примостах |
Кличний | примосте | примости |
примостити
ПРИМОСТИТИ див. примощувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примощу | примостимо |
2 особа | примостиш | примостите |
3 особа | примостить | примостять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примостив | примостили |
Жіночий рід | примостила | |
Середній рід | примостило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примостімо | |
2 особа | примости | примостіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | примостивши |