примочка
ПРИМОЧКА, и, ж. Вода або лікувальна рідина, якою змочують що-небудь для прикладання до хворого місця. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало: «Треба знову класти примочку!» (Коцюб., II, 1955, 384); Він почував себе зовсім добре. Лише раз за разом міняв холодні примочки на голові (Трубл., І, 1955, 103); До очей, що гнояться, на ніч прикладають примочки з напару листків і квіток нагідок (Лікар. рослини.., 1958, 40).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | примочка | примочки |
Родовий | примочки | примочок |
Давальний | примочці | примочкам |
Знахідний | примочку | примочки |
Орудний | примочкою | примочками |
Місцевий | на/у примочці | на/у примочках |
Кличний | примочко | примочки |