приохочуватися
ПРИОХОЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИОХОТИТИСЯ, очуся, отишся, док. Набувати схильності до чогось. Він приохотився розмовляти з тією рибою, яка попадалась йому на гачок (Гуц., Скупана.., 1965, 212); Старий Бриль та старий Колиберда.. здавна приохотилися до суперечок на політичні теми (Смолич, Мир.., 1958, 29); Над усе на світі Пантелей Брунька любив пиво. Де й коли так приохотився до нього - невідомо (Підс., Віч-на-віч, 1962, 50).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приохочуюся | приохочуємося |
2 особа | приохочуєшся | приохочуєтеся |
3 особа | приохочується | приохочуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приохочуватимуся | приохочуватимемося |
2 особа | приохочуватимешся | приохочуватиметеся |
3 особа | приохочуватиметься | приохочуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приохочувався | приохочувалися |
Жіночий рід | приохочувалася | |
Середній рід | приохочувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приохочуймося | |
2 особа | приохочуйся | приохочуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приохочуючись | |
Минулий час | приохочувавшись |