припертися
ПРИПЕРТИСЯ, руся, решся, док. 1. Прихилившись до якої-небудь опори, спертися. Припершись до дверей, він стояв і дивився на Терезку, яка з переляку випустила з рук шитво (Томч., Готель.., 1960, 314).
2. фам. Прийти, прибути (несхвальне). - Але коли б ти знала моє горе: в залу приперся заросянський попище та ще й з сином (Н.-Лев., III, 1956, 246); Він проти цього [другого шлюбу] не заперечував би, коли б його перша дружина та жила де-небудь в іншому місці, а то як на зло приперлася з донькою за ним слідом до Львова (Ю. Янов., І, 1954, 135).
3. Пас. до припирати 1-4. Під час вітру падали у нас сніги, так що геть скрізь було біло і на балкон не можна було вийти, бо двері примерзли і приперлись снігом (Л. Укр., V, 1956, 219).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припруся | припремося |
2 особа | припрешся | припретеся |
3 особа | припреться | припруться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приперся | приперлися |
Жіночий рід | приперлася | |
Середній рід | приперлося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припрімося | |
2 особа | приприся | припріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | припершись |