приплав
ПРИПЛАВ, у, ч., рідко. Те саме, що пристань. Ми були Під самим Києвом, та капітан Велів спинитись, бо в імлі не можна Було дійти до приплаву ніяк, На мілину не трапивши лукаву (Рильський, І, 1956, 242); Порон повільно наблизився до Базавлуку і м'яко ткнувся в приплав (Тулуб, Людолови, І, 1957, 408); Щоб тут [в Одесі] став порт, доводилося прокопати судохідний канал, спорудити приплави, підвести залізничні колії (Літ. Укр., 15.XI 1968, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приплав | приплави |
Родовий | приплаву | приплавів |
Давальний | приплавові, приплаву | приплавам |
Знахідний | приплав | приплави |
Орудний | приплавом | приплавами |
Місцевий | на/у приплаві | на/у приплавах |
Кличний | приплаве | приплави |
приплавити
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приплавлю | приплавимо |
2 особа | приплавиш | приплавите |
3 особа | приплавить | приплавлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приплавив | приплавили |
Жіночий рід | приплавила | |
Середній рід | приплавило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приплавмо | |
2 особа | приплав | приплавте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | приплавивши |