прислужництво
ПРИСЛУЖНИЦТВО, а, с. , зневажл. Поведінка людини, яка прислужується, догоджає кому-небудь або виконує ганебні, принизливі обов'язки. Боячись залишитися на другий рік у третьому класі, нездара і тупиця, він тільки й рятується своїм підлабузництвом та прислужництвом (Добр., Ол. солдатики, 1961, 201); Ставши на шлях прислужництва фашистам, оунівці всіляко допомагали їм зміцнювати рабсько-кріпацький окупаційний режим (Літ. Укр., 31.III 1960, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прислужництво | прислужництва |
Родовий | прислужництва | прислужництв |
Давальний | прислужництву | прислужництвам |
Знахідний | прислужництво | прислужництва |
Орудний | прислужництвом | прислужництвами |
Місцевий | на/у прислужництві | на/у прислужництвах |
Кличний | прислужництво | прислужництва |