притоптування
ПРИТОПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. притоптувати. В цю пізню пору аж луна з виляском йшла від веселих музик із присвистом та притоптуванням закаблуків у танцю (Смолич, Мир.., 1958, 71).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | притоптування | притоптування |
Родовий | притоптування | притоптувань |
Давальний | притоптуванню | притоптуванням |
Знахідний | притоптування | притоптування |
Орудний | притоптуванням | притоптуваннями |
Місцевий | на/у притоптуванні | на/у притоптуваннях |
Кличний | притоптування | притоптування |