прицільний
ПРИЦІЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до приціл 2. Зброя в порядку, надійний курок. Вірна прицільна лінія... (Шер., Дорога.., 1957, 12); Припавши головою до прицільної панорами, Семен не цілився вже (Головко, І, 1957, 288); Хлопець приріс до кулемета і крізь прицільний виріз ясно бачить вкочену дорогу (Кучер, Дорога .., 1958, 129); Вакула опустив на гвинтівці прицільну рамку на двісті (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 573); // Признач. для наведення на об'єкт. У верхню частину бокса [для зйомок під водою] вмонтований .. прицільний видошукач (Рад. Укр., 15.І 1964, 1).
^ Прицільна планка див . планка.
2. Який здійснюється прицілюванням, наведенням зброї на ціль. Методом швидкісної прицільної стрільби з мінометів, що його недавно запропонував Черниш, уже зацікавилося вище командування (Гончар, І, 1954, 343); Ніч впала темна - безмісячна, хмарна осіння ніч, і стрілянина почала вщухати : вести прицільний огонь стало неможливо (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 326).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прицільний | прицільна | прицільне | прицільні |
Родовий | прицільного | прицільної | прицільного | прицільних |
Давальний | прицільному | прицільній | прицільному | прицільним |
Знахідний | прицільний, прицільного | прицільну | прицільне | прицільні, прицільних |
Орудний | прицільним | прицільною | прицільним | прицільними |
Місцевий | на/у прицільному, прицільнім | на/у прицільній | на/у прицільному, прицільнім | на/у прицільних |