прицілювання
ПРИЦІЛЮВАННЯ, я, с . Дія за знач. прицілювати і прицілюватися. - Підлітають [фашисти] до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку - трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Ю. Янов., І, 1954, 48); Точне прицілювання .
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прицілювання | прицілювання |
Родовий | прицілювання | прицілювань |
Давальний | прицілюванню | прицілюванням |
Знахідний | прицілювання | прицілювання |
Орудний | прицілюванням | прицілюваннями |
Місцевий | на/у прицілюванні | на/у прицілюваннях |
Кличний | прицілювання | прицілювання |