причепливо
ПРИЧЕПЛИВО, рідко ПРИЧІПЛИВО. Присл. до причепливий, причіпливий 1, 2. Семен Григорович причепливо оглянув стіл, накритий досвідченим офіціантом (Дмит., Розлука, 1957, 67); Посміявшись, Степан Іванович заговорив про діла на будові, заговорив, за своїм звичаєм, гостро, я б навіть сказав, причепливо (Жур., Вечір.., 1958, 143); Кочерга стояв, як завжди, на воротях і причіпливо оглядав човни, які здавали спортсмени (Собко, Матв. затока, 1962, 101); - Ходім, я вам покажу мої квітки! - сказала Олеся сміливо й причепливо й трохи не потягла його за руку (Н.-Лев., III, 1956, 52).