причепурювати
ПРИЧЕПУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЧЕПУРИТИ, рю, риш, док., перех., розм . Надавати кому-, чому-небудь чепурнішого, охайнішого, красивішого вигляду; чепурити. Подружні гордощі, напевне, тільки й примушують її отак їздити, підбирати, причепурювати свого п'яницю (Гончар, Тронка, 1963, 129); Єлизавета причепурювала перед великим люстром грецької роботи нову свою зачіску (Ле, Наливайко, 1957, 37); Повела [генеральша] Його в палати. А в палатах Причепурила, одягла, А потім в школу оддала (Шевч., II, 1963, 244); - Йди, йди, доню. Потривай лишень, я причепурю тобі голову та почіпляю золоті сережки, - сказала Балабушиха (Н.-Лев., III, 1956, 230); Я чобітки всім витер, а тоді змастив, декому підшив, причепурив. Глянсу навів, наче лаковані (Ю. Янов., І, 1954, 33); Мати причепурила хату, вимастила долівку, посипала її травою,- запашно в хаті та зелено (Вишня, II, 1956, 347); // перен . Упорядковувати, робити кращим що-небудь. У мене хоч і є одна така повість [з народного життя], та. її ще треба причепурить (Л. Укр., V, 1956, 276).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | причепурюю | причепурюємо |
2 особа | причепурюєш | причепурюєте |
3 особа | причепурює | причепурюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | причепурюватиму | причепурюватимемо |
2 особа | причепурюватимеш | причепурюватимете |
3 особа | причепурюватиме | причепурюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | причепурював | причепурювали |
Жіночий рід | причепурювала | |
Середній рід | причепурювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | причепурюймо | |
2 особа | причепурюй | причепурюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | причепурюючи | |
Минулий час | причепурювавши |