прогрішати
ПРОГРІШАТИ, аю, аєш, недок., ПРОГРІШИТИ, шу, шиш, док., розм. Вчиняти гріх (у 1, 2 знач.). Отож, кажуть, бог є , - загомонів батько . - А де ж він є? Хай ми прогрішили, а ягня? За що його він скалічив? (Гончар, Тронка, 1963, 6); [Солоха:] Боже мій, боже мій! За віщо таке лишенько на мене? Чим я провинила, чим прогрішила? .. (Кроп., III, 1959, 161).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогрішаю | прогрішаємо |
2 особа | прогрішаєш | прогрішаєте |
3 особа | прогрішає | прогрішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогрішатиму | прогрішатимемо |
2 особа | прогрішатимеш | прогрішатимете |
3 особа | прогрішатиме | прогрішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прогрішав | прогрішали |
Жіночий рід | прогрішала | |
Середній рід | прогрішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогрішаймо | |
2 особа | прогрішай | прогрішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прогрішаючи | |
Минулий час | прогрішавши |