прогупати
ПРОГУПАТИ, аю, аєш, док. 1. Док. до гупати. Прогупав важко молот; // Пройти, пробігти, важко ступаючи, проїхати верхи, гупаючи. Тремтить Тамара, почувши кроки двох німецьких солдатів, які прогупали посеред вулиці в напрямі заводу (Хижняк, Тамара, 1959, 17); Прогупали ми до залу. Публіка вся на нас. Здивовані, роздивляються (Вітч., 11, 1967, 193); // Видати або утворити глухий стукіт (про кроки, підбори чобіт, копита і т. ін.). Прогупали в коридорі важкі кроки (Збан., Єдина, 1959, 156); Прогупавши під вікнами кают-компанії важкими підборами своїх чобіт, - з шкіри морського зайця , - він спустився в кубрик (Трубл., Лахтак, 1953, 26).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогупаю | прогупаємо |
2 особа | прогупаєш | прогупаєте |
3 особа | прогупає | прогупають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прогупав | прогупали |
Жіночий рід | прогупала | |
Середній рід | прогупало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогупаймо | |
2 особа | прогупай | прогупайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прогупавши |