проконсул
ПРОКОНСУЛ, а, ч. У стародавньому Римі - намісник провінції, що призначався сенатом з числа колишніх консулів. Оповідання ці [А. Франса] складаються .. з діалогів. Перше : діалог римського проконсула Галліона в Коринфі з своїми приятелями патриціями (Л. Укр., VIII, 1965, 175).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проконсул | проконсули |
Родовий | проконсула | проконсулів |
Давальний | проконсулові, проконсулу | проконсулам |
Знахідний | проконсула | проконсулів |
Орудний | проконсулом | проконсулами |
Місцевий | на/у проконсулі, проконсулові | на/у проконсулах |
Кличний | проконсуле | проконсули |