пролопотіти
ПРОЛОПОТІТИ, очу, отиш, розм. Док. до лопотіти. Ганна, як була, в одній сорочці пролопотіла босими ногами по холодній підлозі до вікна (Коз., Сальвія, 1959, 107); Двоє хлопців із левади з зеленню пролопотіли до сарая, де кролі живуть (Головко, І, 1957, 188); У відчинене вікно залетів яскраво-барвистий метелик. Тихо пролопотів ніжними крильцями по хаті, вдарився об скло напільного вікна (Цюпа, Краяни, 1971, 201); Пролопотіли, проспівали пташині крила.., солодко завели свою музику жаби, притягаючи до землі дощові хмари (Стельмах, II, 1962, 352).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пролопочу | пролопотимо |
2 особа | пролопотиш | пролопотите |
3 особа | пролопотить | пролопотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пролопотів | пролопотіли |
Жіночий рід | пролопотіла | |
Середній рід | пролопотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пролопотімо | |
2 особа | пролопоти | пролопотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пролопотівши |