промащений
ПРОМАЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до промастити. Розцвічувати промащену клеєм художню композицію міріадами скляних піщинок - кропітке, але улюблене заняття Зої Костянтинівни (Веч. Київ, 7.Х 1958, 4); Йдучи на роботу, Гнат одягає парусинову спецівку, наскрізь промащену мастилами, тверду як деревина (Чорн., Визвол. земля, 1950, 16).
2. у знач. прикм. Просочений маслом, жиром, клеєм і т. ін. Був час, коли води в ріках пахнуть палим листом, коли трави стають прозорими, як промащений папір (Загреб., Європа 45, 1959, 280).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | промащений | промащена | промащене | промащені |
Родовий | промащеного | промащеної | промащеного | промащених |
Давальний | промащеному | промащеній | промащеному | промащеним |
Знахідний | промащений, промащеного | промащену | промащене | промащені, промащених |
Орудний | промащеним | промащеною | промащеним | промащеними |
Місцевий | на/у промащеному, промащенім | на/у промащеній | на/у промащеному, промащенім | на/у промащених |