прописка
ПРОПИСКА, и, ж . 1. Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. * Образно. Дві тисячі нащадків пернатих новосельців дістали прописку по всій Україні. Незабаром було відкрито фазанячі розплідники на Київщині : в Заліссі та поблизу Димера (Наука.., 8, 1966, 33); // Відмітка в паспорті або іншому документі про офіційну реєстрацію за місцем проживання. Він.., взявши від Соньки її паспорта, записав серію, номер, прописку та інші дані (Кучер, Трудна любов, 1960, 149).
2. жив. Те саме, що пропис 3. Більшість його [С. Васильківського] творів, виконаних олією, не втратили від часу свіжості колориту .. Він витримував потрібний строк для висихання фарб перед новою пропискою (Мист., 1, 1966, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прописка | прописки |
Родовий | прописки | прописок |
Давальний | прописці | пропискам |
Знахідний | прописку | прописки |
Орудний | пропискою | прописками |
Місцевий | на/у прописці | на/у прописках |
Кличний | прописко | прописки |