прописувати
ПРОПИСУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОПИСАТИ, ишу, ишеш, док., перех. і без додатка. 1. Офіційно реєструвати чиєсь місце проживання.
2. розм. Повідомляти про кого, що-небудь у листі або в пресі. - Надішлеш мені писемце, як одужаєш. В цьому селі я живу, в Улянівці. Ярині Гармаш прописувати будеш (Шиян, Гроза.., 1956, 612); Все прописали : що Тимоха б'ється з громадою і дома, і тещу б'є (Свидн., Люборацькі, 1955, 197); - Тебе добудишся! Менше б по вулиці тинявся. Ось ми пропишемо Федотові, як ти тут розпарубкувався (Тют., Вир, 1964, 8); - Привіз оце я вам, Павле Івановичу, кореспондента. Хоче в газету вас прописать і портрета помістить (Мушк., Чорний хліб, 1960, 7); // перен. Те саме, що пропечатувати 2. Терпіла, терпіла я і попросила комсомольців, щоб прописали його в нашій.. газеті «Макогін» (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 152); Один говорить : - Це ж конфуз. За це ще нас пропишуть (Біл., Зигзаг, 1956, 35).
3. Залишати слід на чому-небудь. Тимко відвів руку Елдара, і вона шкрябнула ножем по грубці, прописала слід (Тют., Вир, 1964, 365); * Образно. З середини неба зірвалася зірка, блискавкою прописала слід до самого виднокругу (Збан., Любов, 1957, 39).
4. Рекомендувати (звичайно хворому) методи лікування, ліки і т. ін. Прописує [лікар] на словах методи лікування (Збан., Єдина, 1959, 199); // розм. Диктувати кому-небудь норми поведінки, встановлювати для когось міру покарання і т. ін. Козацьке життя свавільне прописувало йому всі норми поводження (Ле, Україна, 1940, 190); Тадик ніс відповідальність за військовий порядок - прописував, кому скільки дати шомполів; Северин сідав покараному на голову, щоб не тріпотівся, Андрій сідав на ноги, а Гошка стьобав (Тют., Вир, 1964, 394).
5. жив. Наносити пензлем основні елементи зображення. Крону дерев, особливо окремі гілочки, він [С. Васильківський] прописує по небу після того, як фарби на ньому висохли, що дозволяє досягти більшої чистоти та витонченості малюнка (Мист., 1, 1966, 26).
6. тільки док., перен., розм. Провчити кого-небудь, помститися комусь (звичайно вживається як погроза). - То чули, люди, що чекає нас? Козаки чекають! А ті пропишуть нагайкою закон! (Стельмах, І, 1962, 633); Йонька підплигнув по-півнячому, дрібно затрусив ціпком : - Я тобі .. покажу, як почитать хазяїна. Я тобі пропишу равноправіє [рівноправ'я] (Тют., Вир, 1964, 401).
7. заст. Заносити, записувати, включати кого-, що-небудь у документ, список і т. ін. Голова прописав йому в білеті його бійку (П. Куліш, Вибр., 1969, 302).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прописую | прописуємо |
2 особа | прописуєш | прописуєте |
3 особа | прописує | прописують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прописуватиму | прописуватимемо |
2 особа | прописуватимеш | прописуватимете |
3 особа | прописуватиме | прописуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прописував | прописували |
Жіночий рід | прописувала | |
Середній рід | прописувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прописуймо | |
2 особа | прописуй | прописуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прописуючи | |
Минулий час | прописувавши |