пропищати
ПРОПИЩАТИ, щу, щиш, док. 1. перех. і неперех. Док. до пищати. Двері знову пропищали пронизливо, закашлявся старий (Збан., Єдина, 1959, 61); - Ти змерзла? - обернувся він до білявої панійки, що йшла з ним під руку. Пані та щось пропищала (Мирний, III, 1954, 296); - Поверни мою вечерю! - пропищав П'ятниця (Збан., Мор. чайка, 1959, 24).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пропищу | пропищимо |
2 особа | пропищиш | пропищите |
3 особа | пропищить | пропищать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пропищав | пропищали |
Жіночий рід | пропищала | |
Середній рід | пропищало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пропищімо | |
2 особа | пропищи | пропищіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пропищавши |