прорипіти
ПРОРИПІТИ, плю, пиш; мн. прориплять, док. 1. неперех. Пройти, проїхати з рипом (див. рип1). Тиша була надзвичайна .. Цього вечора шляхом не прогуркотів і не прорипів жоден віз (Трубл., І, 1955, 41); Благополучно об'їхали [Сергій і Денис] склади, прорипіли мимо чорної ріки підвід (Тют., Вир, 1964, 148).
2. перех. і без додатка, перен., розм. Сказати різким неприємним голосом. Над столом висіла скляна булька на дроті, а засвітили, як завжди, підсліпувату лампу, що зразу почала чадіти . - Казав пан, кожух дам , - прорипів зловтішно член правління... (Панч, На калин. мості, 1965, 243).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прориплю | прорипимо |
2 особа | прорипиш | прорипите |
3 особа | прорипить | прориплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прорипів | прорипіли |
Жіночий рід | прорипіла | |
Середній рід | прорипіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прорипімо | |
2 особа | прорипи | прорипіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прорипівши |