проріджений
ПРОРІДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прорідити; // у знач. прикм. Вимірювання швидкості вітру показують, що проріджені лісосмуги підвищують вітрозахисну ефективність майже на 10 процентів (Колг. Укр., 12, 1961, 38).
2. у знач. прикм. Який став менш густим, щільним; поріділий. З-за проріджених дерев замерехтіли жовті цятки світла (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 309).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | проріджений | проріджена | проріджене | проріджені |
Родовий | прорідженого | прорідженої | прорідженого | проріджених |
Давальний | прорідженому | прорідженій | прорідженому | прорідженим |
Знахідний | проріджений, прорідженого | проріджену | проріджене | проріджені, проріджених |
Орудний | прорідженим | прорідженою | прорідженим | прорідженими |
Місцевий | на/у прорідженому, прорідженім | на/у прорідженій | на/у прорідженому, прорідженім | на/у проріджених |