проставляти
ПРОСТАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПРОСТАВИТИ, влю, виш; мн. проставлять; док., перех. Писати, вписувати (перев. у спеціально залишене або пропущене місце). Наголосків [наголосів] у сьому зшитку єсть доволі, здається, а в першому будьте ласкаві самі проставте (Л. Укр., V, 1956, 80); На дошці для приїжджих швейцар проставив крейдою нове прізвище (Донч., II, 1956, 84); Проставити у табелі денний заробіток .
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проставляю | проставляємо |
2 особа | проставляєш | проставляєте |
3 особа | проставляє | проставляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проставлятиму | проставлятимемо |
2 особа | проставлятимеш | проставлятимете |
3 особа | проставлятиме | проставлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проставляв | проставляли |
Жіночий рід | проставляла | |
Середній рід | проставляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проставляймо | |
2 особа | проставляй | проставляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | проставляючи | |
Минулий час | проставлявши |