простір
ПРОСТІР, простору, ч, 1. тільки одн ., філос . Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН, 4, 1957, 8).
2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Хотк., II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Чорн., Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Донч., II, 1956, 82).
Дивитися у (в) простір - дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Коцюб., І, 1955, 333).
^ Мертвий простір див . мертвий.
3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Н.-Лев., II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману . Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Гончар, Тронка, 1963, 335); // Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Фр., IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Ірчан, II, 1958, 341).
4. перен . Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, - хоч пропадай! (Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола . Хотілося простору в роботі (Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
@ Відкривати (відкрити) простір для чого, чому - давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Ком. Укр., 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір - мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій Франковій повісті (Коцюб., III, 1956, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | простір | простори |
Родовий | простору | просторів |
Давальний | просторові, простору | просторам |
Знахідний | простір | простори |
Орудний | простором | просторами |
Місцевий | на/у просторі | на/у просторах |
Кличний | просторе | простори |
просторовий
ПРОСТОРОВИЙ, а, е. Стос. до простору (у 1, 2 знач.). З вимогами широкого просторового і часового охоплення дійсності в кіномистецтві О. Довженко виступав у своїх статтях, на лекціях та різних диспутах (Вітч., 9, 1969, 163); У стереометрії вивчають геометричні тіла і просторові фігури, не всі точки яких лежать в одній площині (Геом., II, 1954, 3); У жовтні 1959 року радянська автоматична міжпланетна станція вперше облетіла Місяць по складній просторовій траєкторії, передавши на Землю фотографії його зворотного боку (Наука.., 9, 1965, 21).
^ Просторова ізоляція, с . г . - додержання відстані, на якій можна вирощувати певні сільськогосподарські культури на насіння. В природних умовах спостерігалися випадки перехресного запилення перців . Тому при вирощуванні на насіння потрібна просторова ізоляція гірких і солодких сортів перцю (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 184); Просторові мистецтва - умовна назва образотворчого мистецтва й архітектури.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | просторовий | просторова | просторове | просторові |
Родовий | просторового | просторової | просторового | просторових |
Давальний | просторовому | просторовій | просторовому | просторовим |
Знахідний | просторовий, просторового | просторову | просторове | просторові, просторових |
Орудний | просторовим | просторовою | просторовим | просторовими |
Місцевий | на/у просторовому, просторовім | на/у просторовій | на/у просторовому, просторовім | на/у просторових |