просікати
ПРОСІКАТИ, аю, аєш, недок., ПРОСІКТИ, ічу, ічеш, док., перех. 1. Ударяючи, пробивати, розсікати що-небудь, робити отвір у чому-небудь (звичайно чимсь гострим або про щось гостре). Пускав [гуцул] смеречину. І летіла вона, дзвенячи, як струна нап'ята, просікаючи корчі по дорозі, і, ударившися внизу, зупинялася, (Хотк., II, 1966, 315); Лінія вогню щільно присунулася до окопів. Осколки співали над головами, просікали у кущах довгі тонкі лінії (Собко, Шлях.., 1948, 49).
2. Вирубуючи в лісі дерева, кущі, нижні віти, звільняти смугу землі, робити прохід, шлях. * Образно. Я для геніїв грядущих Поле дикеє орав, Шлях серед хащів найпущих Просікав і протирав (Фр., XI, 1952, 423).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просікаю | просікаємо |
2 особа | просікаєш | просікаєте |
3 особа | просікає | просікають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просікатиму | просікатимемо |
2 особа | просікатимеш | просікатимете |
3 особа | просікатиме | просікатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | просікав | просікали |
Жіночий рід | просікала | |
Середній рід | просікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | просікаймо | |
2 особа | просікай | просікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | просікаючи | |
Минулий час | просікавши |