просік
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | просік | просіки |
Родовий | просіку | просіків |
Давальний | просікові, просіку | просікам |
Знахідний | просік | просіки |
Орудний | просіком | просіками |
Місцевий | на/у просіку | на/у просіках |
Кличний | просіку | просіки |
просіка
ПРОСІКА, и, ж. Очищена від дерев смуга землі в лісі, яка є межею ділянки, дорогою і т. ін. На просіках свіжа брость росла (Фр., XI, 1952, 245); Його разом з групою солдатів послали до Утицького лісу рубати просіку (Кочура, Зол. грамота, 1960, 373); * У порівн. Село Моринці - це по суті .. сад, серед якого вулиці прорізуються, мов просіки (Вол., Самоцвіти, 1952, 122).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | просіка | просіки |
Родовий | просіки | просік |
Давальний | просіці | просікам |
Знахідний | просіку | просіки |
Орудний | просікою | просіками |
Місцевий | на/у просіці | на/у просіках |
Кличний | просіко | просіки |