прошелестіти
ПРОШЕЛЕСТІТИ, ещу, естиш, док . 1. неперех . Видати або викликати шелест, шурхіт. - Ви не сердитесь? - Ні , - тихо, мов травиця прошелестіла, промовила Галя (Мирний, IV, 1955, 150); Вже не чути було нічого, тільки очерет прошелестів тихо-тихо (Перв., Дикий мед, 1963, 236).
2. неперех . Пробігти, проїхати, пролетіти і т. ін. з шелестом. Шофер м'яко загальмував машину, і вона, прошелестівши по піску, спинилась біля воріт застави (Збан., Між.. людьми, 1955, 9); Налякані качки зграйкою прошелестіли над річкою і зникли за молодим лісом (Кочура, Зол. грамота, 1960, 97).
3. перех. і неперех., перен . Стиха промовити; прошепотіти. - Мамо... - прошелестіли тихо уста (Довж., І, 1958, 124); Одного разу підійшла [Ніна] до нього і не мовила, а прошелестіла одними губами, тихо, тихіше, ніж шелестить листя на осокорі (Мушк., Чорний хліб, 1960, 172); // Стиха прозвучати, ледь почутися (про звуки); // безос . - Хлопський гонор , - прошелестіло по лавах (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 30).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прошелещу | прошелестимо |
2 особа | прошелестиш | прошелестите |
3 особа | прошелестить | прошелестять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прошелестів | прошелестіли |
Жіночий рід | прошелестіла | |
Середній рід | прошелестіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прошелестімо | |
2 особа | прошелести | прошелестіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прошелестівши |