пря
ПРЯ, і, ж., заст., книжн. 1. Спір, змагання. Став Гус перед ними! І окинув нечестивих Орліми очима.. «Чого мене - Чи на прю позвали? Чи дивиться на кайдани?..» (Шевч., І, 1963, 267); Мислителів найбільших і поетів На прю відважно викликала ти [Леся Українка] (Рильський, Зим. записи, 1964, 56).
2. Боротьба, бій, борня. Мільйони в бій, в останню прю Хто поведе? (Л. Укр., І, 1951, 468).
Ставати (стати) на прю - вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь. Кров кипить... Ставай на прю! Хто відважний? Згинь же, вороже проклятий! (Вороний, Вибр., 1959, 143); На прю ми стали проти царства тьми (Рильський, II, 1960, 183).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пря | прі |
Родовий | прі | прей |
Давальний | прі | прям |
Знахідний | прю | прі |
Орудний | прею | прями |
Місцевий | на/у прі | на/у прях |
Кличний | пре | прі |