пузо
ПУЗО, а, с ., розм. Великий, товстий живіт. Хівря.. не терпіла того Ігнася з великим пузом і маленьким, сіреньким личком (Григ., Вибр., 1959, 110); // фам. Живіт взагалі. Ансула в ад послав [Еней] по раки, А Луку пузо розплатав (Котл., І, 1952, 260); - Дозвольте запитати, ви з-за Волги на Україну поїздом їхали? - То що?.. Поїздом. - А я... на пузі повз, - сказав сержант (Гончар, III, 1959, 9); - В нашого брата мозолів густо, а в пузі пусто! (Панч, Синів.., 1959, 70).
@ Від пуза їсти (годувати і т. ін. ), фам. - досхочу їсти (годувати і т. ін.). - Заробив - їж од пуза, а не заробив - тоді що ж? Тоді, хлопчику, раз хліба, два рази борщику... (Кучер, Трудна любов, 1960, 405); - На фронт би швидше. Там хоч годуватимуть від пуза, - висловлював він заповітну думку (Тют., Вир, 1964, 340).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пузо | пуза |
Родовий | пуза | пуз |
Давальний | пузу | пузам |
Знахідний | пузо | пуза |
Орудний | пузом | пузами |
Місцевий | на/у пузі | на/у пузах |
Кличний | пузо | пуза |