пуританин
ПУРИТАНИН, а, ч. 1. Послідовник пуританізму (у 1 знач.). Часто я думала.. про ту полеміку. Думала і тоді, коли писала свою драму про скульптора серед пуритан в диких пущах перших американських колоній (Л. Укр., V, 1956, 433); Якщо прихильники короля переважно належали до англіканської церкви, тобто церкви, яку очолював король, то в армії парламенту об'єдналися пуритани, рішучі противники англіканської і католицької церкви (Нова іст., 1956, 11).
2. перен. Суворий ревнитель чистоти звичаїв, високої моральності і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пуританин | пуритани |
Родовий | пуританина | пуритан |
Давальний | пуританинові, пуританину | пуританам |
Знахідний | пуританина | пуритан |
Орудний | пуританином | пуританами |
Місцевий | на/у пуританині, пуританинові | на/у пуританах |
Кличний | пуританине | пуритани |