путня
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | путня | путні |
Родовий | путні | путн |
Давальний | путні | путням |
Знахідний | путню | путні |
Орудний | путнею | путнями |
Місцевий | на/у путні | на/у путнях |
Кличний | путне | путні |
путній
ПУТНІЙ, я, є, розм. Який має певні позитивні якості. - Мені здається, що панна, коли вона хоч трохи путня, таки зугарна й погадати, подумати головою, і пожити серцем (Н.-Лев., І, 1956, 199); - Коли сказати правду, то я навмисне й прийшов до вас зарані попередити: якомога дальше од його [попа]; тільки путня людина прибуде в село - з'їсть (Вас., II, 1959, 76); [Панас Захарович:] Путній командир у бою завжди з бійцями (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 70); // часто у сполуч. із сл. щось, що-небудь. Вартий уваги, доречний, розумний. - Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти - з серцем! (Мирний, III, 1954, 229); Дим розвіявся, і люди знову насунули ближче, галасуючи, клопочучись і нічого путнього не роблячи (Гр., II, 1963, 303); Кость Іванович.. заглянув у свою працю про українські народні суди в давнину, але годі було сьогодні виловити в голові хоч одну путню думку (Стельмах, І, 1962, 447); До нього повертається гарний настрій, народжується певність, що.. він таки зможе вигадати щось путнє і вдвоє або утроє прискорити процес розточки втулок (Донч., III, 1956, 387); // у знач. ім. путнє, нього, с. Те, що варте уваги, доречне, розумне. - Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? І очі якісь страшні, і заговорить, то все не путнє (Вовчок, І, 1955, 130); - Знаєш, що я тобі скажу? - І вже!.. Путнього не скажеш, прилипнувши до баби (П. Куліш, Вибр., 1969, 81); // Придатний для чого-небудь, доброї якості. Приведено її малою до дядька Максима та дядини Софії, і з того часу працює вона, не спочиваючи.., а проте до цього часу і скрині немає у неї напоготові, не було й путньої одежі й досі (Л. Янов., І, 1959, 32); Збори.. проходили без заздалегідь розроблених порядків денних, без президій, бо й стола не було путнього, за яким би всілася президія (Збан., Сеспель, 1961, 376).
Не вартий (варт) путнього слова - дуже поганий, непривабливий. - Не варт він [панич] слова путнього; не варт того, що ради його ми сьогодні, як дурні, цілий день бігали, нишпорили! (Мирний, IV, 1955, 63); Полонені [фашисти] являли картину, не варту путнього слова. Якби могли тільки бачити діти, до якого падіння дійшли їхні батьки, отруєні отрутою расизму! (Довж., І, 1958, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | путній | путня | путнє | путні |
Родовий | путнього | путньої | путнього | путніх |
Давальний | путньому | путній | путньому | путнім |
Знахідний | путній, путнього | путню | путнє | путні, путніх |
Орудний | путнім | путньою | путнім | путніми |
Місцевий | на/у путньому, путнім | на/у путній | на/у путньому, путнім | на/у путніх |