півустав
ПІВУСТАВ, у, ч. Один із типів почерку, середній між уставом і скорописом, у старогрецьких та слов'янських рукописах, що відрізняється від уставу похилістю і меншою чіткістю в начертанні літер та більшим числом скорочень. З другої половини XIV ст. розвивається новий вид письма -«півустав» - простіший обрис букв, менш старанний, дрібніший (Рад. літ-во, 5, 1958, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | півустав | півустави |
Родовий | півуставу | півуставів |
Давальний | півуставові, півуставу | півуставам |
Знахідний | півустав | півустави |
Орудний | півуставом | півуставами |
Місцевий | на/у півуставі | на/у півуставах |
Кличний | півуставе | півустави |