підбійка
ПІДБІЙКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що підкладка 2. - Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, - подумала Балабушиха, й вона.. розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (Н.-Лев., III, 1956, 215); * Образно. - Я в його не примічаю міцної підбійки в жартах та смішках (Н.-Лев., І, 1956, 607).
2. Те саме, що підбій2 1. Шар вугілля був не товщий за три чверті аршина, і біля нього можна було працювати тільки лежачи. Вибійники, нарешті, приладились і почали підбійку (Панч, І, 1956, 391); Якщо у 1929 р. механізація вуглевидобутку (переважно підбійка і доставка вугілля по лаві) становила 30,6%, то в 1930 р . - 55% (Укр. іст. ж., 4, 1960, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підбійка | підбійки |
Родовий | підбійки | підбійок |
Давальний | підбійці | підбійкам |
Знахідний | підбійку | підбійки |
Орудний | підбійкою | підбійками |
Місцевий | на/у підбійці | на/у підбійках |
Кличний | підбійко | підбійки |