підв'язаний
ПІДВ'ЯЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підв'язати. Дядько пригорщами брав з підв'язаного до шиї лантуха овес і сіяв його, не перестаючи бубоніти (Томч., Жменяки, 1964, 43); Сад за огорожею вражав чистотою незвичайною. Все тут було скопане, прополене, висмикане, полите, підв'язане (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); Робітник був в обірваній, не раз латаній ватянці, дірявих чоботях з підв'язаними мотузком підошвами (Сміл., Сашко, 1954, 217); Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна, підв'язана валом (Номис, 1864, № 12551).
2. у знач. прикм. Закріплений, зав'язаний з якоюсь метою. Сірий коник Кавалер із куцим підв'язаним хвостом стояв уже запряжений у воза за ворітьми (Донч., VI, 1957, 308); Гелготіли й били підв'язаними крилами відгодовані гусаки, кури, качки (Мик., II, 1957, 336).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підв'язаний | підв'язана | підв'язане | підв'язані |
Родовий | підв'язаного | підв'язаної | підв'язаного | підв'язаних |
Давальний | підв'язаному | підв'язаній | підв'язаному | підв'язаним |
Знахідний | підв'язаний, підв'язаного | підв'язану | підв'язане | підв'язані, підв'язаних |
Орудний | підв'язаним | підв'язаною | підв'язаним | підв'язаними |
Місцевий | на/у підв'язаному, підв'язанім | на/у підв'язаній | на/у підв'язаному, підв'язанім | на/у підв'язаних |