підкореневий
ПІДКОРЕНЕВИЙ, а, е. 1. Який міститься, живе під коренем рослини. Рано навесні.. соснові насадження слід обробити 4-процентною суспензією гексахлорану проти соснового підкореневого клопа (Колг. Укр., 2, 1961, 39).
2. мат. Який стоїть під знаком кореня ( 214;). Величина радикала не зміниться, якщо показник кореня і показник підкореневого виразу помножити (або поділити) на однакове число (Алг., II, 1957, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підкореневий | підкоренева | підкореневе | підкореневі |
Родовий | підкореневого | підкореневої | підкореневого | підкореневих |
Давальний | підкореневому | підкореневій | підкореневому | підкореневим |
Знахідний | підкореневий, підкореневого | підкореневу | підкореневе | підкореневі, підкореневих |
Орудний | підкореневим | підкореневою | підкореневим | підкореневими |
Місцевий | на/у підкореневому, підкореневім | на/у підкореневій | на/у підкореневому, підкореневім | на/у підкореневих |