підопічний
ПІДОПІЧНИЙ, а, е. Який перебуває під опікою. Юрась Хомаха спочатку пішов до своєї підопічної «просвіти», хоч там і було пусто (Чорн., Визвол. земля, 1950, 67); Усе підопічне їй [Ярині] стадо дрімало, стиха хрюкало, сопіло (Жур., Звич. турботи, 1960, 220); // у знач. ім. підопічний, ного, ч. Той, кого хто-небудь опікає. Іван тихо підступив до ліжка свого підопічного і одним рухом стягнув з нього ковдру (Кол., Терен.., 1959, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підопічний | підопічні |
Родовий | підопічного | підопічних |
Давальний | підопічному | підопічним |
Знахідний | підопічного | підопічних |
Орудний | підопічним | підопічними |
Місцевий | на/у підопічному, підопічнім | на/у підопічних |
Кличний | підопічний | підопічні |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підопічний | підопічна | підопічне | підопічні |
Родовий | підопічного | підопічної | підопічного | підопічних |
Давальний | підопічному | підопічній | підопічному | підопічним |
Знахідний | підопічний, підопічного | підопічну | підопічне | підопічні, підопічних |
Орудний | підопічним | підопічною | підопічним | підопічними |
Місцевий | на/у підопічному, підопічнім | на/у підопічній | на/у підопічному, підопічнім | на/у підопічних |