підпалюватися
ПІДПАЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПІДПАЛИТИСЯ, палиться, док. 1. Починати горіти; розпалюватися; // безос. Підпалював, підпалював у печі - не підпалюється, гасне (Сл. Гр.).
2. тільки док., вет. Дістати запал (див. запал3). Не дай жінки на весілля, нікому кобили; Бо кобила тоді здохне або підпалиться (Чуб., V, 1874, 1065); Сашко завернув і стишив коней, прогнав їх двічі круг площі, поволі придержуючи, щоб згарячу не підпалилися (Кучер, Прощай.., 1957, 185).
3. тільки недок. Пас. до підпалювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підпалююся | підпалюємося |
2 особа | підпалюєшся | підпалюєтеся |
3 особа | підпалюється | підпалюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підпалюватимуся | підпалюватимемося |
2 особа | підпалюватимешся | підпалюватиметеся |
3 особа | підпалюватиметься | підпалюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підпалювався | підпалювалися |
Жіночий рід | підпалювалася | |
Середній рід | підпалювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підпалюймося | |
2 особа | підпалюйся | підпалюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | підпалюючись | |
Минулий час | підпалювавшись |