підпорядкованість
ПІДПОРЯДКОВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Залежність від кого-, чого-небудь.
2. Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого. Підрядні сполучники служать для виявлення характеру залежності одного речення від другого та їх взаємної підпорядкованості (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 335).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підпорядкованість | підпорядкованості |
Родовий | підпорядкованості, підпорядкованости | підпорядкованостей |
Давальний | підпорядкованості | підпорядкованостям |
Знахідний | підпорядкованість | підпорядкованості |
Орудний | підпорядкованістю | підпорядкованостями |
Місцевий | на/у підпорядкованості | на/у підпорядкованостях |
Кличний | підпорядкованосте | підпорядкованості |