підрум'янений
ПІДРУМ'ЯНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підрум'янити. Калитка сидів у заячій шапці-ушанці, веселий, підрум'янений морозцем (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 405); - Дуже (ой, як дуже!) непогано, коли культура на столі у вигляді запашних паляниць.. чи там картоплі, підрум'яненої на колгоспній соняшниковій олії (Вишня, І, 1956, 372); * Образно. Воно [сонце] з-за пилипівських схилів підсвічувало хмари, що, підрум'янені його променями, мчали над пальмірівськими полями (Руд., Остання шабля, 1959, 371).
2. у знач. прикм. Злегка рум'яний, підсмажений. Відправляючи молитву, на столі отець розгледів пляшку, підрум'янену рибу, що виглядала з-під скатертини (Чорн., Потік.., 1956, 130).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підрум'янений | підрум'янена | підрум'янене | підрум'янені |
Родовий | підрум'яненого | підрум'яненої | підрум'яненого | підрум'янених |
Давальний | підрум'яненому | підрум'яненій | підрум'яненому | підрум'яненим |
Знахідний | підрум'янений, підрум'яненого | підрум'янену | підрум'янене | підрум'янені, підрум'янених |
Орудний | підрум'яненим | підрум'яненою | підрум'яненим | підрум'яненими |
Місцевий | на/у підрум'яненому, підрум'яненім | на/у підрум'яненій | на/у підрум'яненому, підрум'яненім | на/у підрум'янених |