ракетниця
РАКЕТНИЦЯ, і, ж. Спеціальне пристосування для запуску ракет (у 1 знач.). По фронту тихо. Раз по раз хрипко хававкають ракетниці (Вас., II, 1959, 31); Опівночі, коли гвардії підполковник Самієв випустив з ракетниці одну по одній шість зелених ракет, німці й угорці, які обороняли перевал, навіть не думали, що кінець їх так близько (Гончар, III, 1959, 111).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ракетниця | ракетниці |
Родовий | ракетниці | ракетниць |
Давальний | ракетниці | ракетницям |
Знахідний | ракетницю | ракетниці |
Орудний | ракетницею | ракетницями |
Місцевий | на/у ракетниці | на/у ракетницях |
Кличний | ракетнице | ракетниці |