рем
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Рем | Реми |
Родовий | Рема | Ремів |
Давальний | Ремові, Рему | Ремам |
Знахідний | Рема | Ремів |
Орудний | Ремом | Ремами |
Місцевий | на/у Ремі, Ремові | на/у Ремах |
Кличний | Реме | Реми |
рема
РЕМА, -и, ж., грам. Та частина речення, в якій міститься основний зміст висловлювання; ремою може бути будь-який член речення; розпізнається за головним наголосом, позицією, з контексту шляхом виокремлення (вилучення) зі складу речення тематичних елементів, зумовлених змістом попереднього речення або ситуацією.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рема | реми |
Родовий | реми | рем |
Давальний | ремі | ремам |
Знахідний | рему | реми |
Орудний | ремою | ремами |
Місцевий | на/у ремі | на/у ремах |
Кличний | ремо | реми |